Традиційні шляхи аналізу літературного твору
- «Слідом за автором» – розбір та осмислення компонентів твору у зв’язку з розвитком сюжету.
- Пообразний – розбір та осмислення окремих образів-персонажів літературного твору.
- Проблемно-тематичний – пошук відповідей на запитання, завдання з перспективою виходу на інші, ширші проблеми.
Нетрадиційні шляхи аналізу літературного твору
- Літературознавчий – поглиблене вивчення літературно-критичних джерел, а саме: творчих (чернеток, варіантів текстів), ділових (ділових паперів, листів), інтимних (щоденників, Мемуарів), критичних (нарисів, зауважень, інформації про видання твору тощо).
- Стилістичний – дослідження стильових особливостей тексту, стилю письменника.
- Композиційний – дослідження взаємозв’язку компонентів літературного твору.
- Лінгвістичний – спостереження за мовними одиницями художнього твору, дослідження мовних особливостей тексту.
- Компаративний (порівняльний) – встановлення зв’язків, спільних рис у прочитаних текстах; спостереження за зображенням на малюнках до прочитаного твору, порівняння інших інтерпретацій літературного твору; порівняння інших інтерпретацій літературного тексту.
- Структурно-семантичний – дослідження особливостей поєднання фраз у тексті за логічним, асоціативним принципами; встановлення причин зміни значення певних семантичних одиниць.
- Філологічний – комбіноване дослідження лінгвістичних та літературознавчих особливостей тексту.
- Герменевтичний – тлумачення багатозначних у змістовому плані текстів або назв текстів.
- Гендерний – аналіз символіки тексту з урахуванням особливостей чоловічого або жіночого сприйняття світу.
Схема аналізу прозового твору
1. Відомості про автора.
2. Тема та жанр твору.
3. Композиція та сюжет (елементи сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток дій, кульмінація, розв'язка).
4. Система образів (головні/другорядні/епізодичні).
5. Аналіз образів:
а) дії та вчинки;
б) риси характеру;
в) портретне зображення;
г) мова героя;
д) авторська характеристика
6. Форми зображення дійсності:
а) розповідь(від першої особи, авторська, невласне пряма);
Розповідь містить у собі:
- опис: пейзаж, портрет, інтер`єр
- роздум (пряма авторська оцінка того, що відбувається)
- характеристика (опис+роздум);
б) висловлювання персонажів: - діалог, - монолог, - полілог.
7. Художні деталі:
- зовнішні (портретні, пейзажні, речові);
- психологічні (думки, почуття, переживання);
- подробиці (описують предмет з різних сторін);
- символи (мають конкретний і абстрактний плани; містять у собі певне узагальнення, прихований смисл, підтекст).
8. Мова художнього твору:
- своєрідність слововживання (активність включення синонімів, антонімів, омонімів, історизмів, архаїзмів, неологізмів, варваризмів, професіоналізмів):
- прийоми образності - тропи: епітети, метафори, порівняння, алегорія, метонімія, іронія, гіпербола; фразеологізми:прислів`я, приказки, крилаті слова; евфонія: асонанс, алітерація;
- синтаксичні фігури - риторичні питання, звернення, вигуки, повтори, антитези, інверсії.
9. Ідея. Задум письменника і його втілення.
10. Власна думка про твір.
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/11204
Схема аналізу ліричного твору
І. Загальні питання:
1. Назва твору, ім'я автора.
2.Назва збірки, складовою якої є вірш.
3. Рік написання та видання;
4. Поштовх для створення збірки чи вірша.
5.Кому присвячений.
6. Наявність епіграфа, його значення.
ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:
1. Тема, ідея.
2. Жанр твору (громадянська, інтимна, пезайжна, філософська, релігійна лірика тощо).
3. Композиція твору (варто пам'ятати, що в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті, виділяють такі композиційні етапи почуття:
а) вихідний момент у розвитку почуття;
б) розвиток почуття;
в) кульмінація (можлива);
г) резюме, або авторський висновок.
4. Ключові образи твору (звернімо увагу, що найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя - це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).
5. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?
Епітети, порівняння, метафори, уособлення, символи, гіпербола, літота, алітерація, асонанс, інверсія, анафора, епіфора, градація, обрамлення (кільце), риторичні питання, оклики.
Версифікація твору. Рими:
1) чоловічою називається така рима, в якій наголос на останньому складі (чужинí -- менí);
2) жіночою називається така рима, в якій наголос на передостанньом складі (бýду -- забýде);
3) дактилічною називається така рима, в якій наголос падає на третій від кінця склад (вíченьки -- нíченьки);
4) гіпердактилічною називається така рима, в якій наголос падає на четвертий або п'ятий від кінця склад (кíшечкою -- усмíшечкою).
Віршовий розмір: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест
В залежності від кількості складів у стопі і від того, на якому складі стоїть наголос, вірші мають різні віршові розміри.
Основних віршових розмірів п’ять — ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест.
Ямб — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на другому складі.
Хорей — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на першому складі.
Дактиль — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на першому складі.
Амфібрахій — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на другому (середньому складі).
Анапест — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на третьому складі.
Віршові розміри: приклади
1) Ямб U _
Океан Ельзи – Сосни Ти вийшла заміж за весну, ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь і запах твоїх сосен.
U _/ U _/ U _/ U _/ U _ /U _ /U _/U _/ U _ /U _ /U _ /U U _ /U _/ U _ /U
2) Хорей _ U
Плач Єремії – Вона Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте – холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”.
Так, життя – прекрасне, а вона… _
U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ U U/_ U/ U U/ _ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _
3) Дактиль _ U U
Тартак – Наше літо Сонце пече, річка тече
Влітку на вулиці так гаряче
Сонце пече, річка тече,
Влітку на вулиці так гаряче.
_ U U/ _ _ U/ U _ _ U U/ _ U U/ _ U U/ _ _ U U/ _ _ U/ U _ _ U U/ _ U U/ _ U U/ _
4) Амфібрахій U _ U
Океан Ельзи – Все буде добре І все буде добре
Для кожного з нас.
І все буде добре,
Настане наш час.
U _ _/ U _ U U _ U/ U _ U _ _/ U _ U U _ U/ U _
5) Анапест U U _
Друга ріка – Відчиняй
Відчиняй я стою на порозі
Я вже тут, я вже дома, привіт
Не питай де я був позавчора
Вчора вранці, сьогодні, торік.
U U _/ U U _/ U U _/ U U U _/ U U _/ U U _ U U _/ U U _/ U U _/ U _ U _/ U U _/ U U _
Трискладові:
1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший— _ U U.
2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому розмірі посередині— U _ U.
3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у віршовому розмірі – U U _.
Двоскладові — НАВПАКИ:
1) Ямб – наголос у слові на перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий – U _.
2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший – _ U.
Спосіб римування:
1) Суміжне або парне -- коли римуються суміжні (сусідні) рядки парами. Таке римування умовно позначаємо: аа бб вв
2) Перехресне римування -- складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні -- з непарними; воно найпоширеніше у сьогоденній силабо-тонічній версифікації. Схема: абаб.
3) Кільцеве або охопне (оповите) римування -- коли римуються перший рядок з четвертим, а другий -- з третім. Два рядки з парними римами оповивають згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою. Схема: абба.
4) Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos -- один) -- вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима. Схема: ааааа...
Художні засоби (таблиця) Тропи
ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ
АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/11204
- Прозова форма:
-
Тема (про що розповідає автор)
Починається словами: показ…, розповідь про…, відображення…
-
Ідея (основна думка) – (для чого автор створює свій твір)
Починається словами: автор прославляє…, возвеличує…, оспівує…, розкриває…,
підносить…, засуджує…, висміює…, повчає…, виховує…, дає приклад…, …
-
Жанр: малі форми, казка,
оповідання, новела, повість, роман
-
Художні засоби (дивись
внизу)
-
Композиція: - Експозиція (автор знайомить читача з героями)
-
Зав’язка
(передумови виникнення конфлікту, початок основної дії)
-
Розвиток дії (перелік
подій)
-
Кульмінація (конфлікт,
найбільш напружений момент)
-
Розв’язка (фінал
твору, чим все закінчилося)
- Віршована форма:
-
Тема (про що розповідає автор)
-
Ідея (основна думка) – (для чого автор створює свій твір)
-
Жанр: малі форми, вірш, пісня, гумореска, поема, драма
-
Художні засоби (дивись
внизу)
-
Композиція (якщо є) (див. в прозовій формі)
-
Віршовий розмір:
Двоскладові: хорей ( ), ямб
( ), пірихій ( )
Трискладові: дактиль ( ), амфібрахій ( ), анапест ( )
ХУДОЖНІ
ЗАСОБИ:
Назва |
Визначення |
Приклад |
Епітет |
Художнє означення |
сизий орел, червона калина, битий шлях |
Алегорія |
Інакомовлення; спосіб двопланового художнього
зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів
під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями |
Під алегоричним образом Бджоли в байці |
Порівняння |
Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється
з іншим, чимось на нього подібним |
Москва, як ріка, загасає … |
Паралелізм |
Паралельне зображення явищ із різних сфер життя,
показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії |
Розвивайся й ти, сухий дубе, — Завтра мороз буде;
Убирайся, молодий козаче, — Завтра поход буде. |
Оксиморон |
Поєднання непоєднуваних понять |
Веселий цвинтар. |
Метонімія |
Заміна частини цілим або навпаки. |
золото у вухах - золоті сережки чи сережки з
золота; |
Синекдоха |
Кількісна метонімія, заміна однини множиною або
навпаки |
Тяжко зароблена наша копійка. |
Перифраз |
Усталений образний вислів |
Кобзар. |
Гіпербола |
Художнє перебільшення, яке використовується, щоб
підсилити враження |
Твій усміх зорі всі почули |
Літота |
Художнє применшення |
О принесіть як не надію, то крихту рідної землі |
Метафора |
Приховане порівняння, побудоване на подібності
або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але
припускаються; |
"Досі сниться метелиця маю, завірюха
херсонських вишень...": метелиця і завірюха — метафори, оскільки
означують не прихід зими (в прямому значенні), а в переносному для посилення
враження від цвітіння вишень. |
Персоніфікація |
Уособлення; |
Сонце всміхається, дощ іде. |
Риторичні питання, оклики |
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього
відповіді |
Хто тільки не проклинав станційних наглядачів,
хто з ними не лаявся! |
Анафора |
Єдинопочаток |
Хоч раз. |
Епіфори |
Єдність кінцівок |
— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — |
Градація |
Своєрідне угруповання визначень або за наростанням,
або за ослабленням експресивно-емоційної сили |
Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше,
мовчки, до нестями |
Антитеза |
Протиставлення |
Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага
до любові. |
Інвектива |
Різке обвинувачення |
|
Панегірик |
Різке звеличення |
похвальна промова на урочистих усенародних зборах |
Інверсія |
Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка
частин фрази. |
Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не
жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
Алітерація |
Повторення приголосних звуків |
Хмари хмарять хвилі — |
Звуконаслідування |
Використання слів, зокрема й вигуків, фонетично
близьких до природних звуків |
А я у гай ходила по квітку ось яку а там дерева
люлі і все отак зозулі ку-ку |
Асонанс |
Повторення голосних звуків |
І день іде, і ніч іде. |
Епітет: лагідна
усмішка, золотокоса осінь
Порівняння: міцний, як дуб
Уособлення: весна прийшла
Метафора: час летить, листя шепоче
Риторичні
питання, оклики (не потребують відповіді)
Рефрен – приспів, повторювані
рядки
Анафора – єдинопочаток (Світає… Світає…)
Епіфора – єдинокінець (…і я не знаю лиш себе! … і я не знаю лиш себе!)
Алегорія
(в байці): Лисиця уособлює хитрість, заєць – боягузливість
Гіпербола
(перебільшення): одним махом вирвав дуба
Літота
(применшення): Гуллівер схилив голову в покорі
перед ліліпутами
Діалектизми:
легінь (парубок), файно (гарно)
Неологізми
(нові слова): інтерактивний
Застарілі
слова: вельможа, вуста
Гумор
(добрий), сатира (злий), пародія
Паралелізм
(схожий стан природи та настрою людини)
https://naurok.com.ua/oporna-tablicya-ideyno-hudozhniy-analiz-tvoriv-71276.html
Немає коментарів:
Дописати коментар